Географічна карта - Ломжа (Łomża)

Л́омжа (Łomża) — місто на правах повіту на північному сході Польщі, приблизно за 150 кілометрів (90 миль) на північний схід від Варшави та 80 кілометрів (50 миль) на захід від Білостока, на річці Нарві у складі Підляського воєводства з 1999 року. Третє за величиною місто Підляського воєводства (популяція становить 62 779 мешканців . Раніше Ломжа була столицею Ломжинського воєводства з 1975 по 1998 рік. Тепер вона є центром Ломжинського повіту та місцевої римо-католицької єпархії Ломжі з 1925 року.

Ломжа є одним з головних економічних, освітніх і культурних центрів північно-східної Мазовії, а також одним із трьох головних міст Підляського воєводства (крім Білостока та Сувалків). Свою назву місто отримало від заповідної території, Ломжинського ландшафтного парку. У місті також знаходиться Ломжинська пивоварня.

Наприкінці IX ст. Ломжа була вільним та відкритим поселенням. У першій половині XI століття почала будуватися фортеця. Вперше згадується в офіційних записах у 14 столітті. Довгий час Ломжа відносилася до Мазовецького герцогства, 15 червня 1418 р., мазовецьким герцогом Янушем I місту було надане міське право. В 1526 р. рід князів мазовецьких припинився, і Ломжа увійшла до складу Королівства Польського, а з 1569 року знаходилася в складі Речі Посполитої. В середині 16 століття Ломжа стала важливим політичним та економічним центром. Була королівським містом Польщі та столицею Ломжинської землі, адміністративної одиниці (ziemia) Мазовецького воєводства у Великопольському воєводстві Польської Корони до втрати Польщею незалежності в 1795 році.

Польський князь Болеслав IV Кучерявий (Bolesław Kędzierzawy) побудував тут палац у 12 столітті. У 1444 році місто було звільнене від сплати транзитного податку по річці Нарва, що сприяло його подальшому розвитку. У 16 столітті король Сигізмунд II Август надав Ломзі право тричі на рік проводити великі ярмарки, подібні до Варшави і Плоцька. У 1614 р. єзуїти заснували єзуїтську колегію, яка, як і сьогоднішній «I Liceum Ogólnokształcące», є однією з найстаріших вищих шкіл у Польщі. У 1618 році велика пожежа знищила більшу частину міста, а через шість років від епідемії загинула 5021 людина. Серія катастроф (включаючи шведське вторгнення і козацькі набіги) призвели до його швидкого занепаду.

У 1794 році до міста увійшли прусські війська, і 24 жовтня 1795 року, по Третьому поділі Речі Посполитої, Ломжа відійшла до Королівства Пруссії. Пруська влада над містом проіснувала недовго: згідно Тільзитського миру від 7 липня 1807 року, Ломжа увійшла до складу новоствореного протекторату наполеонівської Франції, Варшавського герцогства.

На початку XIX ст. почалося відновлення економіки Ломжі. У 1806 році в місті мешкало бл. 6 тис. осіб. 3 травня 1815 року рішенням Віденського конгресу Варшавське герцогство було скасовано, а більша його частина під назвою Царства Польського відійшла до Російської імперії, при цьому Ломжа стала з 1816 року центром Августовського воєводства, але незабаром центр перенесено в Сувалки, а Ломжа перетворилася в повітове місто цього воєводства (від 1837-го — Августовської губернії). У 1867 році, з розділом Августовської губернії, Ломжа стає губернським містом.

Після російських розправ над польськими протестувальниками у Варшаві у 1861 році, у Ломзі відбулися польські демонстрації, на яких навіть поет-романтик Владислав Сирокомля виступив із публічною промовою,. Однак демонстрації закінчилися в жовтні 1861 року, коли росіяни ввели воєнний стан. . Згодом Польський опір розпочав підготовку до повстання. У 1863 р. спалахнуло Січневе повстання, до якого приєдналося багато місцевих поляків. У липні 1863 р. росіяни вчинили розправу над 50-ма беззбройними молодими поляками в сусідньому лісі у Вигоді, переважно учнями місцевих шкіл, які приєдналися до повстання. . Жертв катували та вбивали в жахливий спосіб, деяким вирізали очі, ламали кістки або виривали нутрощі перед смертю. . З листопада 1863 р. росіяни здійснили масові арешти та конфіскації польської власності, багато повстанців втекли з країни. . Росіяни вивезли сотні поляків із повіту на каторгу до Сибіру, а Ломжа була одним із місць російських страт польських повстанців. . На місці страт поляки кілька разів ставили хрести, а росіяни їх знімали. .

У XIX ст. у місті діяла школа ченців-піарів. Одним з її учнів був Ігнатій Данилович.

Економічне зростання Ломжі почалося з появою нових транспортних вузлів. Парадоксально, але нові колоністи — росіяни — сприяли цьому. Спочатку будуються військові, адміністративні, а потім економічні, громадські та житлові об'єкти. Населення динамічно зростає. Створюються нові площі й вулиці, багато будинків і громадських приміщень, у тому числі броварня, цукровий завод, шкіряний завод. Побудовані 3 костели, православний собор, євангельська кірха і синагога. Місто поступово розвивається як промисловий і торговельний центр. Існували 2 ринки, театр, публічна бібліотека, чоловіча та жіноча гімназії.

За даними 1895 р., у місті мешкало 20 578 жителів (у тому числі за віросповіданням: 9822 євреїв, 8932 католиків, 1806 православних, 407 протестантів). У Ломжі діяло декілька заводів і фабрик (усі невеликі), були два ринки, театр, публічна бібліотека, чоловіча і жіноча гімназії.